Медіуми podcast

#Політика #Обговорення Новин #Новини #Кіно #Детектор медіа

28:16

Gene Baur is the founder of Farm Sanctuary, a place of rescue, refuge, and adoption for hundreds of farm animals each year. Farm Sanctuary shelters enable visitors to connect with farm animals as emotional, intelligent individuals. Gene has also led campaigns to change laws about animal treatment and taken undercover photographs of farms, stockyards, and slaughterhouses, documenting deplorable conditions. His pictures and videos exposing factory farming cruelties have aired nationally and internationally, educating millions about the plight of modern farm animals, and his rescue work inspired an international farm sanctuary movement. Once called “the conscience of the food movement” by Time magazine, Gene walks the walk and talks the talk when it comes to food and animal rights. Jay and Gene discuss the political and cultural steps that will bring about the end of factory farming and a healthier approach to animals and food. Today's episode was produced by Tani Levitt and Mijon Zulu. To check out more episodes or to learn more about the show, you can visit our website Allaboutchangepodcast.com. If you like our show, spread the word, tell a friend or family member, or leave us a review on your favorite podcasting app. We really appreciate it. All About Change is produced by the Ruderman Family Foundation. Episode Chapters 0:00 Intro 1:05 The state of veganism 6:18 Cultural shifts around factory farming and veganism 14:58 Gene’s three paths of activism 17:44 Gene’s legislative successes 22:25 Accepting people where they are in their journeys 25:36 Thank you and goodbye For video episodes, watch on www.youtube.com/@therudermanfamilyfoundation Stay in touch: X: @JayRuderman | @RudermanFdn LinkedIn: Jay Ruderman | Ruderman Family Foundation Instagram: All About Change Podcast | Ruderman Family Foundation To learn more about the podcast, visit https://allaboutchangepodcast.com/ Looking for more insights into the world of activism? Be sure to check out Jay’s brand new book, Find Your Fight , in which Jay teaches the next generation of activists and advocates how to step up and bring about lasting change. You can find Find Your Fight wherever you buy your books, and you can learn more about it at ⁠⁠⁠⁠⁠www.jayruderman.com⁠⁠⁠⁠⁠ .…

Медіуми

Μοίρασέ το

Αρχική οθόνη σειράς•Feed

Медіуми — це подкаст "Детектора медіа" про історії, в які нас втягує медіаундустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. У подкасті про медіа ми також говоримо про маніпуляції у ЗМІ, маркетинг, рекламу на телебаченні і радіо, дезінформацію та агітпроп, онлайн-медіа, онлайн-маркетинг, політичні інтриги, агітацію, соціальні комунікації, суспільне мовлення, діджиталізацію та digital media, соціальні мережі, фінансування та виробництво контенту, креативні індустрії, кінематограф та державну підтримку кіно, продакшен та копродукцію аудіовізуального контенту, дитячий контент, україномовний контент, акторську майстерність, шкідливий та небезпечний контент, мову ворожнечі у ЗМІ, відеоблоги, вплив глобальних платформ Twitter, Meta, Google, Youtube, Facebook, Telegram на медіа і багато іншого. Як соціальні медіа та соцмережі впливають на людей, політику та економіку, як працює пропаганда Росії та інших авторитарних режимів, чим відрізняється блогер і блогерство від журналістики, як розвинути критичне мислення та медіаграмотність? Дізнавайтеся в подкасті "Медіуми", котрий ведуть Вадим Міський та Наталка Соколенко.

94 επεισόδια

Медіуми

updated πριν περίπου ένα χρόνο

Μοίρασέ το

Αρχική οθόνη σειράς•Feed

94 επεισόδια

#Політика #Обговорення Новин #Новини #Кіно #Детектор медіа

Όλα τα επεισόδια

Медіуми

1
Весілля з чат-ботом: фантастика чи нова реальність? Надія Баловсяк у подкасті «Медіуми» 30:44

πριν 5 weeks30:44

30:44

У випуску — про те, як користуватися штучним інтелектом так, щоб він допомагав, а не підмінював наш розум, етику й свободу. Чому люди дедалі частіше замінюють емоційне спілкування з іншими людьми на «зручне» спілкування зі штучним інтелектом, наскільки це може бути небезпечним і чи готове суспільство до такої трансформації. Чому ШІ може здаватися привабливішим за людину? Чи здатен він замінити вчителя, психотерапевта, співрозмовника або навіть партнера? Як розпізнати межу, де технологія допомагає, а де — починає формувати нашу свідомість? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Надією Баловсяк , медіадослідницею, доценткою Школи журналістики та комунікацій УКУ. А також про те, чи повинні розробники штучного інтелекту нести відповідальність за наслідки його використання? Чому великі технологічні компанії бояться регулювання? І чи може ChatGPT ненавмисно поширювати російську пропаганду? 00:00 «Цифрові інструменти стали зачіпати наші емоції»; 05:25 «Людина в якийсь момент буде незручною, натомість ШІ завжди буде зручним»; 07:51 «Молодим людям складно читати довгі тексти»; 10:59 «Люди відучуються сприймати, працювати, аналізувати інформацію»; 13:40 «Компанії, що розробляють ШІ-інструменти проти регулювання»; 17:00 «Проблема не лише в регулюванні, а проблема в тому, на чому навчають чат-бот»; 21:37 «Відбувається боротьба між одним штучним інтелектом і іншим»; 27:29 «ШІ розвивається шаленими темпами, ми невстигаємо призвичаїтись». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
Медіа — єдина матриця: чому ми не можемо існувати без інформації. Марта Наумова 21:43

πριν 6 weeks21:43

21:43

У випуску — про те, як працювати з медіаграмотністю на рівні державної політики та чому найкращими вчителями для бабусь і дідусів можуть стати онуки. У сучасному світі неможливо існувати поза медіа. Як медіа формують наше мислення, поведінку й уявлення про реальність? Чому сьогодні медіаграмотність — не просто навичка, а питання виживання? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Мартою Наумовою , кандидаткою соціологічних наук, доценткою, старшою науковою співробітницею Інституту соціології НАН України; кураторкою щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії» від ГО «Детектор медіа». А також про медіавплив, рівень критичності українців до контенту, споживання інформації під час війни, довіру до телемарафону, зростання ролі телеграм-каналів і виклики, які містить штучний інтелект. 00:00 «Ми не існуємо як істоти поза медіапростором»; 04:04 З чого складається медіаграмотність людини у сучасному світі? 05:50 «Цього року ми включили додаткові індикатори, які стосуються штучного інтелекту»; 07:45 «На початку вторгнення відбулося підвищення чутливості українців до спотвореного контенту»; 10:32 «ШІ користуються 28% українців»; 11:20 «Україна — дуже цифрова держава»; 13:43 «Якби війни не було, ми бачили б те саме»; 15:10 «Категорія 65+ — складно досяжна цільова аудиторія. Уся надія — на дітей»; 17:18 «Медіаграмотності забагато не буває ніколи»; 19:10 «Штучний інтелект надає нам певні виклики». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
Книжковий Арсенал як простір сили: від досвіду читання в полоні до друку під обстрілами. Ірина Славінська 30:33

πριν 7 weeks30:33

30:33

У випуску — про силу книжки в часи війни, культурний опір і про те, як читання стає жестом свободи. Уже втретє під час повномасштабної війни команда «Книжкового Арсеналу» провела фестиваль. XIII Міжнародний «Книжковий Арсенал» зібрав близько 30 тисяч відвідувачів, понад 200 подій та 250 учасників з України та з-за кордону. Як книжка рятує у полоні? Чому читання — це більше, ніж просто хобі? Чому книжки українських журналістів нині так затребувані, як в умовах війни розвивається нонфікшн. А також про зміну читацького ландшафту України: від інтересу до книжкових клубів до популярності подкастів про літературу. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іриною Славінською , виконавчою продюсеркою «Радіо Культура» та кураторкою Основної програми «Книжкового Арсеналу». 00:00 «Мені важливо було підсвітити тему читання як жесту суб’єктності, жесту самозарадності»; 05:30 «У друкарнях буквально “жива” черга»; 09:52 «Борис Лятошинський потрапив в опалу та сильно переживав розлуку з радіо»; 11:31 Що медійники представили на «Книжковому Арсеналі»? 13:13 «Тренд на якісний нонфікшн триває»; 16:21 «Увага до досвіду, практики читання — величезна»; 19:19 «Ми диверсифікуємо способи отримання інформації»; 20:07 «Кожен кризовий рік показував неймовірний сплеск уваги, любові до книжки»; 23:08 «Публіці ти “дурню” не продаси»; 24:40 «У наші часи дуже важливо читати поезію». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
Маніпуляції під час повітряних тривог: хто заробляє на страху українців. Сергій Міхальков 20:59

πριν 8 weeks20:59

20:59

У випуску — про телеграм-канали, які під час «шахедних» атак не просто інформують, а маніпулюють емоціями й перетворюють тривогу на прибутки. Адміністратори телеграм-каналів під час повітряних тривог активно заманюють нових підписників. Вони обіцяють «ексклюзивні карти», «секретні маршрути дронів» і «прогнози атак у реальному часі» — але за цим стоїть не піклування, а бізнес-модель. Де паніка — там і прибуток. Хто і як монетизує страх? Як телеграм-мережі використовують тривожні ночі для збільшення трафіку і доходів? Чому після викриття таких схем журналісти стикаються з інформаційним цькуванням? І головне — чому деякі українські посадовці та військові самі легітимізують сумнівні канали, даючи їм інтерв’ю? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Сергієм Міхальковим , дата-аналітиком видання Texty.org.ua. 00:00 «В Україні сильне журналістське ком’юніті»; 06:00 «Ми побачили в одному телеграм-каналі пост про те, що «ми вам покажемо, куди летить “орешник”»; 07:16 «Такими повідомленнями вони намагаються зібрати аудиторію, щоб потім просувати рекламу»; 10:06 «Якщо офіційні органи влади не підвищуватимуть довіру до своїх каналів комунікації, ми й надалі матимемо проблему з телеграмом»; 14:37 «Пости, спрямовані проти нас, були без можливості залишати коментарі»; 16:06 «Ви відчуваєте, що долучаєтеся до спільноти «обраних» — до тих, хто знає щось надсекретне». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
100 років в ефірі: як Українське радіо стало голосом епохи. Юрій Табаченко 27:00

πριν 13 weeks27:00

27:00

У випуску — про те, як відзначити сторіччя мовника так, щоб про нього говорила вся країна. Як Українське радіо залишилося на зв’язку тоді, коли зник мобільний зв’язок, інтернет і світло? Чому слухачі сприймають ведучих як друзів, а дехто навіть роками пише гнівні повідомлення — і все одно слухає? І які ще історії приховують архіви найстарішого мовника України? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юрієм Табаченком , виконавчим продюсером Українського радіо. А також про те, чому штучний інтелект не витіснить живого голосу і чому відповідальність сьогодні — головна цінність у медіа. 00:00 «Багатьом було цікаво дізнатися про те, що у нас є в Україні медіа з такою історією»; 03:52 «Ми одразу так продумували, щоб охопити різні аудиторії й запропонувати різні активності»; 05:16 «Був флешмоб у Верховній Раді. Єдиний у своєму роді»; 07:51 «Історія радіо — віддзеркалює нашу загальну історію»; 09:40 «Зараз телевізор почав зникати з деяких домівок. А радіо залишається»; 10:50 «Українське радіо завжди мовило українською»; 14:35 «Людина, в оточеному росіянами місті, вирішила, що її завдання — боротися з фейками, бо почула про це по Українському радіо»; 17:04 «У світі радіо не зникає і не замінюється іншими видами медіа»; 17:48 «Багато слухачів сприймають ведучих як своїх друзів»; 19:55 «Усі зрозуміли, чому радіо завжди було ЗМІ для повідомлення про надзвичайні ситуації»; 22:39 «Ми використовуємо ШІ-технології, але дуже обережно». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
Чи варто публікувати смерть? Дискусія у подкасті: Трощинська, Мокрик, Куликов 42:35

πριν 14 weeks42:35

42:35

У випуску — про приватність і правду: як показувати біль війни. Що важливіше — гідність жертви чи вплив фото на світову аудиторію, чому суспільство розділилося у своїх оцінках та чи справді емоційні світлини можуть зупинити війну. Чи має суспільство право бачити фотографії з місць трагедій, де під завалами — людські тіла? Чи допомагають світові знімки, що шокують, краще зрозуміти українське горе? І де межа між документуванням воєнних злочинів і порушенням приватності жертв? У новому випуску подкасту «Медіуми» ведучі Наталка Соколенко та Вадим Міський вирішили обговорити суперечливе питання — як медіа та блогерам висвітлювати загибель цивільних під час війни. Щоби глибше розібратися в цій непростій темі, до студії запросили трьох гостей: журналістку та експертку з комунікацій і висвітлення чутливих тем Тетяну Трощинську, журналіста-розслідувача з Kyiv Independent Данила Мокрика та голову Комісії з журналістської етики Андрія Куликова . 00:00 «Оголені тіла під завалами, які були опубліковані у медіа збурили медійну спільноту й розділили її на декілька таборів»; Тетяна Трощинська: 02:26 «У нас така нульова готовність чути одне одного»; 05:36 «Питання не у вині, а у відповідальності»; 06:22 «Правила не до кінця сформовані, вони обтічні»; 07:38 «Такого ефекту, як Буча, вже мало що може спричинити»; 08:42 «Західні медіа не опублікують фото у первинному вигляді. Вони їх оброблять»; 09:52 «Емпатія працює, коли ти дуже добре знаєш контекст»; 11:09 «Ми ранимо своїх цими фотографіями»; 11:38 «Історія на прикладі фотографії підлітків, які чекають, коли з-під завалів дістануть їхнього друга — дуже сильна»; 15:06 «Ти береш чужих мертвих дітей, чужу трагедію з чужої родини — і ставиш собі на обкладинку у фейсбук. Як на мене — це хайпожерство»; 16:35 «Це не твоє життя, це не твоя близька людина, це не твоя рідна людина, це не твоя дитина. Треба трошечки делікатніше»; Данило Мокрик: 20:13 «Якщо зображення мого понівеченого тіла дозволяє розповісти історію про те, що з нами робить Росія — заради Бога, використовуйте»; 22:02 «Гідність — це розкіш. І я не впевнений, що в умовах повномасштабної війни ми можемо дозволити цю розкіш»; 23:45 «Згадаймо піраміду Маслоу. Такі речі як гідність — з’являються тоді, коли забезпечені базові потреби»; 24:56 «Коли з’являлися фотографії з Маріуполя, з Бучі, то ми не сильно дискутували на тему, наскільки це етично»; 25:56 «У такий спосіб ми нагадуємо: «Це триває». Те, що ви бачили в Бучі й Маріуполі, не залишилося у 2022 році — воно досі триває»; 27:37 «Будь-яке питання етики дуже залежить від контексту та внутрішнього мірила»; 29:45 «Людина зберігає за собою повний контроль над тим, як вона може бути репрезентована»; 31:25 «Ми — таке враження — дедалі більше намагаємося вдавати, що цього немає»; 32:41 «Коли ми стикаємося з якимось складним питанням, про це варто говорити»; Андрій Куликов: 34:39 «Я вважаю, що принципово нового нічого ми не спостерігали — масштаби інші»; 39:16 «Якщо ми не можемо переконливо пояснити, чому все воно відбувається, — то тоді насправді не допоможе і шок». Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».…

Медіуми

1
Чому підлітки більше довіряють блогерам, ніж журналістам. Олександра Аксененко 19:48

πριν 25 weeks19:48

19:48

У випуску — про те, як підлітки реагують на фейки та чому традиційні медіа для них — «світ дорослих». «Вартові правди» — проєкт «Детектора медіа», що спрямований на розвиток медіаграмотності серед українських школярів. У межах проєкту досвідчені журналісти з прифронтових регіонів України пройшли тренінг, щоб опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності. Як підлітки сприймають інформацію у соцмережах? Чому для них важливіше емоційне сприйняття контенту, а не його достовірність і як журналісти знаходять «ключик» до сердець підлітків. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олександрою Аксененко , учасницею проєкту «Вартові правди» та редакторкою видання «Трибуна.Суми». 00:00 «Підлітки відвикають від форматів зустрічей наживо, тож коли вони трапляються — це неймовірні емоції»; 04:30 «Підлітки йдуть у соцмережі, більше довіряють блогерам — там, де вони відчувають певну емоційну наближеність»; 08:25 «Тема медіаграмотності не була новою для підлітків»; 10:47 «Ключик до моїх учнів — це локальні, місцеві приклади»; 12:48 «Багато з того, що я показувала, для них було про світ “старших людей”»; 15:56 «Хочу вірити, що вони будуть звертатися до якісних медіа»; 17:26 «Це дуже класна ініціатива. Я вдячна, що ви залучили нас до таких заходів, бо це дуже корисно».…

Медіуми

1
Критичне мислення в епоху TikTok. Як журналісти вчать підлітків медіаграмотності. Анастасія Шуплат 18:15

πριν 25 weeks18:15

18:15

У випуску — про те, як гейміфікація та соцмережі можуть стати союзниками у боротьбі з фейками. Зображення Проєкт «Вартові правди» — унікальна ініціатива ГО «Детектор медіа», що допомагає журналістам із прифронтових регіонів опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності. Чи можуть підлітки навчати своїх батьків медіаграмотності? Як навчити підлітків критично мислити та відрізняти правду від маніпуляцій? Які методи й лайфхаки допоможуть зробити навчання цікавим і захопливим для школярів? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анастасією Шуплат , освітньою дизайнеркою, лекторкою проєкту «Вартові правди». А також про ключові методи взаємодії з молоддю, особливості навчання у цифрову епоху та секрети, які допоможуть зацікавити школярів у важливій темі критичного мислення. 00:00 «Навчання підлітків — дуже цікавий процес, підлітки — це особлива аудиторія»; 04:22 «В суспільстві існує багато упереджень щодо підлітків»; 06:12 «Ми розбиралися, які психологічні особливості характерні для кожної вікової групи»; 08:50 «Соцмережі — найкращі друзі підлітків, і вони впливають на те, як вони сприймають інформацію»; 11:07 «Важливо не просто донести інформацію, а зробити це цікаво»; 14:39 «Критичне мислення — це не те, з чим ми народжуємося. Це те, до чого ми приходимо в процесі життя».…

Медіуми

1
«Смартфони на уроці? Так!». Як зробити навчання медіаграмотності цікавим. Тетяна Матичак 20:42

πριν 26 weeks20:42

20:42

У випуску — про те, чи готові вчителі самі критично мислити, як боротися з упередженнями в освіті та чи є шанс, що наступне покоління українців буде медіаграмотним настільки, що анонімні телеграм-канали втратять свою популярність. Чи всі українські школярі знають, як відрізнити фейк від правди? Чому деякі учні, закінчуючи школу, жодного разу не чули про медіаграмотність? І чи справді сучасні учні можуть навчати дорослих орієнтуватися в інформаційному просторі? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Матичак , медіатренеркою, фахівчинею з протидії пропаганді та маніпуляціям. А також про те, як змінилися підходи до викладання медіаграмотності, чому інтеграція цієї навички у стандартні предмети ефективніша за факультативи та наскільки важливо критично оцінювати навіть те, що викладають у школі. 00:00 «Учні, які брали участь у нашому проєкті, відрізняються тим, що вони постійно ставлять запитання»; 04:20 «Ми вирішили не запроваджувати окремий предмет, а інтегрувати завдання в наявні курси»; 05:44 «Ми зробили наші завдання сучасними: учні використовують смартфони для їх виконання»; 07:34 «Шкільна навчальна програма орієнтована на читання лекцій, виконання конкретних завдань і перевірку»; 08:46 «Батьки зацікавлені в нашому проєкті більше, ніж учителі»; 10:00 «Ми даємо вчителям найважливіші базові поняття»; 13:50 «Таку програму можна впровадити в усіх школах»; 17:40 «Це покоління виховуватиме не лише молодше, а й старше, тому що не лише батьки впливають на дітей, а й діти — на батьків». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Усе, що ми бачимо й чуємо, може бути підробкою», — Олена Чуранова 21:21

πριν 28 weeks21:21

21:21

У випуску — про методи й інструменти викриття фейків, що створені штучним інтелектом. Штучний інтелект усе глибше проникає в наше життя — і не лише як корисний інструмент, а і як зброя дезінформації. Чому вигадані «брати-близнюки», «щасливі пари» та «сумні солдати», що просять їх привітати, стають вірусними? Як працюють алгоритми фейсбуку й тіктоку, які сприяють поширенню дезінформації? А головне — якими інструментами користуватися, щоб не стати жертвою інформаційних маніпуляцій? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оленою Чурановою , редакторкою та фактчекеркою проєкту StopFake.org. 00:00 «Люди, на жаль, усе одно вітають вигаданих осіб»; 03:48 «Соцмережі не тупі. Це бізнес-компанії. І ми для них — товар»; 04:47 «ШІ-інструменти ще не досягли такої якості, щоб зробити підробки абсолютно реалістичними»; 08:42 «Раніше, якщо ти бачив щось на власні очі — це означало, що це правда. Сьогодні ми так сказати не можемо»; 11:20 «Треба готуватися до того, що все, що ми бачимо й чуємо, може бути підробкою»; 12:26 «70% українців отримують новини з телеграму. Це небезпечно»; 14:07 «Шахраї використовують ШІ для створення підробних фото, на яких українцям начебто роздають гуманітарну допомогу»; 19:10 «Інструменти дуже прості у використанні, а ми стоїмо перед складними викликами». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Пульт керування медіаспоживанням — у наших руках», — Олена Тараненко 38:01

πριν 30 weeks38:01

38:01

У випуску — про те, як захистити себе від медіатравми та не стати жертвою інформаційного перенавантаження. Як зберегти емоційну рівновагу, коли кожен день наповнений тривожними новинами? Чи можливо навчитися споживати медіаконтент без шкоди для власного психічного здоров’я? Чому медіатравма стала невидимим, але серйозним викликом для українців? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оленою Тараненко, співавторкою посібника «7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни». А також про те, чи можна «вакцинуватися» від інформаційного стресу та чи справді медіадетокс — це ефективний спосіб самозахисту. Окрему увагу було приділено посібнику для вчителів «Сім кроків до здорового медіаспоживання під час війни», який є практичним інструментом для навчання. У ньому ви знайдете практичні рекомендації, як організувати свій інформаційний простір, уникати медіатравми та розвивати критичне мислення. Завантажити посібник можна за покликанням . 00:00 «Окрім усього негативного, що відбувається у нашому житті, медіа додають ще один потужний фактор стресу»; 04:32 «Це не підручник із теорією — у ньому немає жодного теоретичного розділу»; 07:51 «Учні почали стежити за новинами. Для підлітків ця сфера раніше не була такою актуальною»; 09:48 «Медіаграмотність — один із найдієвіших інструментів у боротьбі з медіатравмою»; 12:15 «У посібнику немає підходу, що ваша реакція на медіатравму — неправильна»; 13:03 «Наше медіаполе і медіаспоживання є надзвичайно хаотичним»; 15:03 «Реакції, які є шкідливими та найбільше просувають нас до медіатравми, — медіазалипання та повне ігнорування»; 18:13 «Медіа можуть і мають бути ресурсом»; 20:38 «Дуже важливо помітити, коли починаєш скочуватися до нуля і допомогти собі ще в “жовтій зоні”»; 23:54 «Якщо ви обираєте вправу з селфі, дайте дітям тему для фото, але ніколи не вказуйте ракурс»; 27:45 «Наше життя можна і потрібно наповнювати певними ритуалами, але важливо дотримуватися ритмічності й системності»; 30:02 «Заплануйте своє медіаспоживання»; 33:29 «Орієнтуйтеся на “маяки” — ті медіа, які підсилюють вас». Дата запису подкасту: 15.01.2025 р. The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Майже кожна соцмережа з часом перетворюється на “бадьору помийку”», — Андрій Пилипенко 20:37

πριν 31 weeks20:37

20:37

У випуску — про підсумки 2024 року: ключові теми, якими маніпулювала російська пропаганда. Як у 2024 році російська пропаганда намагалася маніпулювати суспільною думкою? Які наративи залишаються незмінними протягом багатьох років? Чому маніпулятивні повідомлення так легко знаходять відгук серед виснаженого війною українського суспільства? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Андрієм Пилипенком , аналітиком ГО «Детектор медіа». А також про закриття компанією Meta своєї фактчекерської програми: чи створить відмова від співпраці з фактчекерами ризики для боротьби з фейками та чи потрібне втручання влади для боротьби з анонімними телеграм-каналами? 00:00 «Теми й наративи, які використовують роспропагандисти, залишаються відносно стабільними»; 05:20 «Минулого року ми побачили й багато нового»; 08:13 «Відвертою брехнею дуже важко вплинути на свідомість українців»; 10:00 «З початку війни держава комунікувала з громадянами через Telegram. Тоді не визнавали настільки серйозно загрозу російської пропаганди»; 13:25 «Маючи TikTok або Telegram на комп’ютері, а не на телефоні, ви будете проводити там менше часу»; 15:00 «Після заяв Цукерберга про зміну підходів до модерування контенту — феномен, як фактчекінг, фактично було поставлено під сумнів»; 17:08 «Нам потрібно говорити про певне публічне державне регулювання соцмереж».…

Медіуми

1
Технологія ШІ розвивається. «Визначати штучно згенеровані зображення стає дедалі складніше», — Оксана Полулях 33:29

πριν 32 weeks33:29

33:29

У випуску — про те, як штучний інтелект створює нову реальність, яка одночасно вражає своїми можливостями та викликає тривогу через потенційні загрози. Чому штучний інтелект став універсальним інструментом для навчання, роботи, творчості й розваг, але водночас може бути використаний для маніпуляцій та дезінформації? Які виклики стоять перед українцями в умовах війни, коли маніпулятивний контент створюється з метою дестабілізації суспільства? Як розпізнати небезпеку у постах і відео, які виглядають невинно, але приховують маніпулятивний задум? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оксаною Полулях, фактчекеркою проєкту StopFake.org. А також про те, як фейкові сторінки у соцмережах стають інструментом для збору аудиторії, яка згодом піддається впливу пропаганди та чому технології генеративного ШІ вже стали частиною сучасного інформаційного простору. 00:00 «Ми спостерігаємо засилля контенту, створеного штучним інтелектом, у соціальних мережах»; 06:27 «До війни ми не зустрічалися з зображеннями чи відео, згенерованими штучним інтелектом, зараз ми бачимо такий контент щодня»; 08:10 «ШІ може бути як корисним, так і небезпечним»; 12:10 «Блогери-антивакцинатори відкрито не поширюють російську дезінформацію, проте вкидають маніпулятивну інформацію»; 13:49 «У нейромереж найкраще виходить малювати обличчя людей. Їхня база даних складається з величезних масивів зображень людей»; 16:45 «Технологія розвивається. Визначати штучно згенеровані зображення стає дедалі складніше»; 18:30 «Уважно дивіться на деталі, саме вони видають згенеровані зображення»; 20:30 «Детектори ШІ не завжди працюють. Вони можуть бути додатковим інструментом»; 24:22 «Уперше українці масово зіштовхнулися з дипфейк-відео у березні 2022 року»; 27:44 «Рано чи пізно на національному рівні доведеться регулювати використання ШІ»; 29:32 «Ми спостерігаємо насичення інформпростору зображеннями, згенерованими ШІ — це розмиває реальність». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Клікбейт перетворюється на бізнес». Катерина Городнича 17:54

πριν 35 weeks17:54

17:54

У випуску — про те, як клікбейт став бізнесом у глобальному медіапросторі та чому в Україні його вплив особливо небезпечний. Ютуб планує посилювати контроль за клікбейтними заголовками й обкладинками до відеороликів. Першою країною, де запровадять оновлення, стане Індія. Чому провокаційні заголовки викликають настільки сильні емоції, що змушують нас натискати на них знову і знову? Чи дійсно вони несуть реальну загрозу для психічного здоров’я українців? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Катериною Городничою , журналісткою медіатаблоїда «Антоніна». А також про те, чому великі медіа не поспішають відмовлятися від клікбейту, навіть якщо це суперечить їхнім цінностям, чи можливо використати штучний інтелект для боротьби з цим явищем і як українцям навчитися розрізняти маніпуляції у медіапросторі. 00:00 «Клікбейт — це заголовок, який насамперед викликає емоції»; 04:18 «Клікбейт перетворюється на бізнес»; 05:48 «Емоцію можна викликати по-різному, а особливо провокативно-негативну»; 08:20 «Клікбейт буває не тільки про “всі помремо”, а й про “завтра перемога”»; 11:05 «Завжди буде споживач подібного контенту»; 13:47 «Мій рецепт — бути скептичним завжди».…

Медіуми

1
Старі паролі — нові проблеми! Чому кожен має піклуватися про цифрову грамотність. Павло Бєлоусов 30:03

πριν 36 weeks30:03

30:03

У випуску — про те, чому цифрова безпека — це особиста відповідальність кожного, а медіаграмотність неможлива без цифрової грамотності. За результатами аналітичного звіту Українського інституту медіа та комунікації більшість людей старшого віку не приділяють уваги встановленню паролів в інтернеті та на своїх електронних пристроях. Натомість вони зазначають, що їм «немає чого приховувати», якщо це не стосується безпосередньо їхньої фінансової безпеки. Як базові навички безпеки в інтернеті можуть захистити вас від фінансових втрат і репутаційних ризиків, чому старі паролі та нехтування двофакторною автентифікацією можуть коштувати значно більше, ніж здається на перший погляд і як старі облікові записи можуть стати загрозою вашій репутації? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Павлом Бєлоусовим , експертом із питань цифрової безпеки в Nadiyno.org. 00:00 «Якщо говорити про ефективні навички медіаграмотності, то вони не можуть існувати без цифрової грамотності»; 02:40 «Ви можете бути класним журналістом, але якщо не дотримуєтеся правил цифрової безпеки — це може вплинути на вашу репутацію»; 03:56 «Коли облікові записи створювалися давно, підхід до їх захисту міг бути далеко не найкращим»; 06:12 «Для журналістів атаки будуть більш вузькоспрямованими, щоб їх важче було розпізнати»; 08:05 «Телеграм, який ти використовуєш для спілкування, запитує доступ до контактів»; 11:46 «Існує думка нібито “все сканується, все дивляться” — це не зовсім правда»; 14:10 «У цифровому світі практично все можна монетизувати»; 16:51 «Не можна перекласти питання безпеки на когось, на третю сторону»; 19:25 «Ми трансформувалися. Подобається нам це чи не подобається, ти мусиш адаптуватися»; 21:17 «Деякі люди думають, що створити сайт — це щось складне. Це зовсім не так»; 25:50 «Ви повинні витратити три хвилини на перевірку інформації, але це зекономить вам час і гроші. Це інвестиція у власну безпеку»; 27:29 «Я тестував ChatGPT на фішингових листах — досить непогано їх розпізнає». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«У кожній освітній програмі має бути компонент медіаграмотності», — Оксана Волошенюк 20:50

πριν 37 weeks20:50

20:50

У випуску — про те, як українські діти в школі опановують навички критичного мислення, що допоможуть їм у житті. Як медіаграмотність інтегрується у шкільні програми — від дошкільної освіти до профільних курсів, чому це не лише предмет, а спосіб формувати відповідальних людей і як навіть на уроках фізкультури вчать розрізняти фейкову та достовірну інформацію. Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Оксаною Волошенюк, медіаексперткою, експерткою «Академії української преси». 00:00 «Медіаграмотність сьогодні інтегрована в усі освітні курси — як освітня компонента»; 04:00 «Коли ми працювали над стандартом, ми заклали в нього роботу з джерелами інформації»; 07:04 «Медіаграмотність — це концепція розширеної грамотності»; 08:52 «На всіх предметах — від мистецтва до громадянської освіти — тренують “мускул” медіаграмотності»; 11:40 «Уміння побачити багатогранність, а не лише перший план — це саме те, що дає медіаграмотність»; 13:28 «Зацікавленість у вивченні ШІ серед учительства в освітній сфері — неймовірна»; 16:13 «З початку повномасштабного вторгнення 40 тисяч вчителів пішли з професії»; 17:35 «У кожній освітній програмі, яку створюють автори, має бути компонент медіаграмотності»; 18:20 «Якщо раніше недостовірна інформація могла коштувати нам грошей чи репутаційних втрат, то зараз — це життя». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
Як «24 канал» озвучує новини за допомогою ШІ та розвиває диджитал-проєкти. Денис Зеленов 27:44

πριν 38 weeks27:44

27:44

Диджитал-директор «24 каналу» — про штучний інтелект, ключові платформи для «24 каналу», клікбейтні заголовки та російських «опозиціонерів». «24 канал» став першим медіа в Україні, яке впровадило аудіоновини з синтезом голосу на основі реальної ведучої. Як це працює? Чому редакція довіряє штучному інтелекту, але не автоматизує процес повністю? Чому ведуча Катерина Соляр довірила свій голос для новин — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Денисом Зеленовим , диджитал-директором «24 каналу». А також про російських «опозиціонерів» у ефірі, що насправді стоїть за клікбейтними заголовками та де проходить червона лінія редакційної етики. Як змінюється медіаполітика під час війни, чи готові глядачі до відповідального споживання інформації? 00:00 «Від ідеї до впровадження ШІ-озвучення новин голосом ведучої минуло більше рік»; 04:23 «Google не дуже схвально ставиться до контенту, який створений чи відредагований штучним інтелектом»; 06:32 «Людина слухає й читає різні новини одночасно»; 07:31 «Аудиторія озвучених новин не відрізняється від тих, хто приходить їх читати»; 08:49 «В YouTube є ціль — стати номером один удома, у вітальні»; 12:18 «До 2020 року ми використовували YouTube, як архів телебачення»; 14:02 Про клікбейт: «Якщо ти приходиш на певну платформу, то починаєш грати за її правилами»; 17:45 Про російських «опозиціонерів»: «Є Кац, який ніби теж виїхав, але постійно демонструє свої імперські амбіції»; 22:00 «В Україні ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні»; 24:10 Про верифікацію каналу в WhatsApp: «Це допомагає вибудовувати меседж на противагу Telegram, що це надійна й захищена платформа».…

Медіуми

1
Підлітки проти фейків: як проєкт «ПРУФ» змінює медіаграмотність в Україні. Анна-Вероніка Краснопольська 22:41

πριν 38 weeks22:41

22:41

У випуску — про підлітковий проєкт, що об’єднав гейміфікацію, науку й реальну боротьбу з фейками. «ПРУФ», підліткова редакція українських фактчекерів, — проєкт для підлітків, у якому сто старшокласників навчаються спростовувати дезінформацію у провідних медіатренерів України. Як залучити молодь до боротьби з інформаційною пропагандою, розвивати навички фактчекінгу через гейміфікацію, чому проєкти, орієнтовані на підлітків, можуть змінити інформаційний ландшафт України? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Анною-Веронікою Краснопольською , керівницею науково-популярного видання «Куншт». А також про те, як підлітки реагують на фейки, як розпізнати інформаційні загрози й перетворити їх на навчальні кейси та чи здатні підлітки впливати на своїх батьків і змінювати сімейні інформаційні звички? 00:00 «Треба фокусуватися на підлітках — через них можна впливати й на їхніх батьків, бабусь, дідусів»; 05:40 «Не всі розуміють, що телеграм — це не медіа. Новини, які там розміщують, треба перевіряти»; 09:08 «Мета проєкту — дати підліткам інструменти для протидії дезінформації, навчити їх працювати з інформацією»; 12:19 «Учасники дуже вмотивовані. Вони мають усі шанси стати змінотворцями»; 14:38 «Потрібне кроссекторальне партнерство зі школами»; 16:47 «У наших підлітків є внутрішній інтерес докопатися до суті»; 18:26 «Критичне мислення — це м’яз, який потрібно постійно тренувати»; 19:56 «Фінальний етап — це створення ПРУФ-клубів, осередків у громадах по всій території України». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
Позиція «я нікому не вірю, бо всі брешуть» — абсолютно невиграшна. Марина Кафтан про критичне мислення як ключ до медіаграмотності 20:57

πριν 39 weeks20:57

20:57

У випуску про те, чому фейки — це не новий феномен, як виникли перші приклади маніпуляцій ще в Давньому Єгипті та чому критичне мислення — головна зброя проти інформаційних атак. Чому розвиток критичного мислення є основою для боротьби з фейками, й ані повна довіра до інформації, ані її повне заперечення не є ефективними підходами? Як захистити себе від інформаційних атак, підвищити свою інформаційну грамотність і навчитися відрізняти правду від вигадки? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Мариною Кафтан , медіатренеркою, авторкою програм із медіаграмотності для дітей і дорослих та авторкою книги «Історія брехні. Як ми обманюємося». А також про те, як емоції допомагають виявляти фейки, а реклама мікрокредитів може навчити медіаграмотності. 00:00 «Фейки, маніпуляції, пропаганда — це абсолютно не новонароджений феномен»; 04:04 «Позиція “я нікому не вірю, бо всі брешуть” — абсолютно невиграшна. Людина, яка так думає, ще більш вразлива до маніпуляцій»; 04:51 «11 принципів, які сформулював Геббельс, досі прекрасно працюють»; 07:56 «Коли ви дивитеся вечірні новини, ви отримуєте 20 сюжетів. Перевірити всі факти та твердження, які там прозвучали — нереально»; 10:19 «Підлітки обожнюють виявляти, що дорослі в чомусь помиляються»; 12:41 «Коли підлітки розуміють, що їх намагаються обдурити, а вони тепер не дадуться, — це працює прекрасно»; 14:39 «Зараз ми живемо в добу постправди»; 17:00 «У сучасних дітей надзвичайно низький рівень ерудиції. Це не дає їм можливості вийти за межі телевізора»; 18:11 «Я сподіваюся на підлітків, адже вони ще не мають ригідного мислення, зацементованих уявлень про світ чи усталених позицій». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Україна — це країна заголовків. Люди не говорять далі заголовків», — Лідія Смола 25:42

πριν 40 weeks25:42

25:42

У випуску — про те, як алгоритми соцмереж підштовхують до емоційних рішень, чому «чорна п’ятниця» може бути пасткою для покупців і що робить нас легкою мішенню для інформаційних атак. Як цифровий тоталітаризм впливає на наше життя, чому важливо навчитися бачити за заголовками глибший контекст і як маніпуляції формують наше сприйняття реальності? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Лідією Смолою , експерткою з комунікацій, докторкою політичних наук та професоркою КПІ імені Ігоря Сікорського. А також про те, як розрізняти фейки й маніпуляції, протистояти інформаційним «гойдалкам» і захищати власну увагу. Чи можна довіряти інтуїції, коли йдеться про правдивість інформації та чому знання і професіоналізм нівелюються в сучасному суспільстві? 00:00 «Є певне нерозуміння поняття “медіаграмотність”»; 03:24 «Людина через відсутність культури взаємодії з інформацією все одно залишається переконаною, що “світ лайно”»; 04:34 «Маніпулювати можна будь-якою людиною»; 06:19 «Я певним чином використала алгоритми соціальних мереж»; 07:50 «Медіаграмотні люди розуміють, що можуть бути обдурені»; 09:37 «Україна — це країна заголовків. Люди не говорять далі заголовків»; 11:30 «Коли вас постійно розхитують, ви переходите від емоційного збудження до емоційної паніки»; 13:36 Що таке «чорна п’ятниця»; 15:02 «Правдива інформація може використовуватися як інструмент маніпуляції»; 16:50 «Медіа повинні відповідати за свої слова, а не просто збирати лайки»; 19:01 «Ми живемо у світі, де нівелювалися знання»; 19:47 «Головна мета роспропаганди — переконати, що правди взагалі не існує»; 21:40 «Якщо ви хочете впливати на своє життя — докладіть зусиль, щоб розуміти, як ви споживаєте інформацію». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас», — Ольга Кравченко, «Фільтр» 20:02

πριν 41 weeks20:02

20:02

У випуску — про конференцію «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», стратегію та виклики медіаграмотності в Україні. У Києві відбулася конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні» , організована в межах Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО, яка зібрала понад 200 учасників. Чому навички медіаграмотності — критично важливі у сучасному світі? Як розвивати штучний інтелект як союзника, а не загрозу? І як залучити молодих блогерів до відповідального створення контенту? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Ольгою Кравченко , керівницею Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». А також про нові кроки у впровадженні медіаграмотності в освітні програми та майбутні ініціативи, які сприятимуть розвитку критичного мислення в Україні. 00:00 «Протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності — три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно»; 04:58 «Ми всі зі смартфонами, кількість інформації, яку ми щодня отримуємо — неспівмірна з тим, що отримували наші предки»; 07:51 «Традиційні медіа втрачають довіру й дедалі більше впливу мають блогери, інфлюенсери»; 12:18 «Блогери мають аудиторію, а втрата аудиторії через кенселінг фактично означає втрату заробітку»; 14:18 «Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас»; 16:51 «Ми прагнемо, щоб тест із медіаграмотності став національною подією». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«У телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають», — Наталія Романишин, «Тексти» 29:05

πριν 41 weeks29:05

29:05

У випуску — про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали та чому деякі з них становлять загрозу інформаційній безпеці України. Редакція видання «Тексти» провела дослідження «Карусель емоцій», яке розкриває рівень маніпуляцій у найпопулярніших телеграм-каналах, що читають українці. Як навчають штучний інтелект виявляти маніпулятивні техніки? Чому багато телеграм-каналів обирають емоційний та агресивний стиль мовлення, а аудиторія охоче їх читає? І чи варто українцям довіряти всьому, що вони бачать у телеграмі? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Наталією Романишин , NLP-дослідницею видання «Тексти». 00:00 «Більшість інтернету — англомовна, українських матеріалів дуже мало. Через це ШІ-моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст»; 03:18 «Ми “згодували” дані мовній моделі, щоб вона навчилася виявляти маніпуляції»; 04:55 «У нашій редакції більшість людей уміє програмувати, адже ми займаємося дата-журналістикою»; 06:13 «Люди в телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають»; 10:25 «Мова телеграму в більшості каналів значно відрізняється від мови інтернет-медіа. Вона більш різка, емоційна»; 12:43 «Люди схильні сприймати більш емоційний контент, ніж сухий і нейтральний»; 14:43 «“Труха” частіше маніпулює навантаженою емоційною мовою, щоб відвернути нашу увагу від чогось, що не хоче висвітлювати»; 19:29 «У проросійських телеграм-каналах рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% — це дуже високий показник»; 21:32 «У деяких випадках використання емоційного забарвлення виправдане. Це відповідає реаліям війни»; 23:40 «Методи для маніпуляцій, ймовірно, можуть ставати складнішими. Це гра вдовгу»; 25:52 «Коли людям кажуть, що канал маніпулює або дезінформує, вони чують і далі читають, бо думають, що здатні самостійно це визначити».…

Медіуми

1
«Президент об’єктивно став головним медіа країни», — Дмитро Литвин, радник Зеленського з комунікацій 1:03:27

πριν 43 weeks1:03:27

1:03:27

Радник президента — про «Укрінформ», «УП», телемарафон та «офреки» для журналістів, про те, коли може бути готовим перший драфт внутрішнього Плану дій, як доводиться «тиснути» на посадових осіб, щоб вони все ж спілкувалися з медіа та інше. На початку вересня Володимир Зеленський призначив своїм радником із питань комунікацій Дмитра Литвина — колишнього аналітика програми «Подробиці тижня» телеканалу « Інтер» і блогера «Лівого берега», одного зі своїх спічрайтерів від початку повномасштабної війни. Вже за місяць після призначення Литвин «Українська правда » заявила про системний тиск на видання з боку Офісу президента, і зокрема, звинуватила саме Литвина в тому, що він цей тиск здійснює. І це не єдина заява з боку медіа про тиск з боку ОП, тож проблема має очевидно системний характер . Сам Дмитро Литвин каже , що звинувачення « УП » неконкретні й він не розуміє претензій із боку видання. Ведучі подкасту «Медіуми» Вадим Міський і Наталія Соколенко поговорили з Дмитром Литвином про те, чи існує в нього конфлікт з « Українською правдою », про те, які функції мають різні учасники комунікаційної команди Офісу Президента, як координується робота ОП з ключовими медіа, яким буде перший пункт внутрішнього Плану перемоги , про темники в « Укрінформі » та аудиторію телеграм-каналів. 00:00 Хто займається комунікаціями в Офісі Президента; 07:17 «Я сподіваюся, вдасться організувати окремий формат спілкування Президента з Суспільним»; 08:12 «Якщо мета — поспілкуватися з суспільством, треба дивитися, які є групи аудиторій і як їх краще досягти»; 12:43 «Мені не подобається приниження марафону, типу, що це “штучна історія”»; 14:08 «Марафон — інструмент воєнного часу, який має працювати протягом воєнного часу»; 19:45 «Я думаю, в телемарафоні наявність різних думок забезпечена»; 22:18 «Якщо вам потрібно запросити 20–30 осіб, ви вже змушені обирати, які медіа будуть присутні, а які — ні»; 26:55 «Телеграм-каналами — це окрема історія, і було помилкою змішувати їх із професійними журналістами і з фаховими медіа»; 28:17 «Анонімність телеграму — це проблема»; 32:00 «Просто сказати, що ми маємо закрити, піти, відключити телеграм — цього недостатньо»; 33:13 «Часто є несприйняття державних інституцій, тому що не вистачає реагування, комунікації, іноді просто розмови»; 34:45 «Президент доручив розробляти План внутрішніх дій, який може посилити Україну внутрішньо»; 40:09 «Через два тижні ми можемо очікувати на перший драфт документа»; 45:07 «Рішення ухвалюються завжди невеликим колом людей, бо людей-лідерів не так багато»; 47:18 «Було би всім непогано, якби в “Укрінформа“ зростала аудиторія»; 48:21 «Президент об'єктивно став головним медіа країни»; 49:59 «Я втомився пояснювати, що мені нецікаво, чим займається “Українська правда”»; 54:58 «До мене особисто “Українська правда” ніколи не зверталася»; 59:00 «Буває, що треба тиснути не для того, щоби медіа поставили запитання, а для того, щоб якась посадова особа все ж таки поспілкувалась з медіа».…

Медіуми

1
«Ми не можемо перекричати росіян дипломатично. Нам треба діяти іншими методами», — Зоя Красовська 24:12

πριν 46 weeks24:12

24:12

У випуску — про виклики, з якими стикаються українські дипломати, журналісти й експерти, коли намагаються пояснити свій контекст закордонній аудиторії. «Тонкощі перекладу» — новий подкаст, створений з метою розкрити особливості та виклики, пов’язані з адаптацією українського контексту для міжнародної аудиторії. Ведуча подкасту Зоя Красовська аналізує тонкощі міжкультурної комунікації та ділиться досвідом долання не лише мовних бар’єрів, але й перекладу культурних кодів. У випуску ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Зоєю Красовською , аналітикинею медіа, авторкою подкасту «Тонкощі перекладу» про те, чому емоційна комунікація, яка працювала на початку повномасштабного вторгнення, сьогодні потребує аналітичного підходу, чи можливо перекласти українські реалії для міжнародної аудиторії, як працювати з іноземними медіа та доносити правдиві повідомлення про Україну. А також про те, як інколи звичайні слова стають складними для пояснення іноземцям і як глобальна аудиторія сприймає Україну через призму стереотипів і медіа. 00:00 «Говорячи з людьми, які далеко від нашого контексту, треба підбирати спеціальні слова, підбирати ключі-повідомлення»; 03:27 «Я хочу, щоб ми ділилися не тільки успіхами, а й уроками, які треба засвоїти, що не треба повторювати»; 07:00 «Раніше Україну сприймали як troublemaker — країна, що постійно асоціюється зі скандалами»; 09:21 «У перші місяці повномасштабного вторгнення достатньо було емоцій, зараз — цього недостатньо»; 11:56 «Коли ти бачиш відверту брехню, яку мовчки сприймають, ти не розумієш — чи це з тобою щось не так, чи зі світом щось не так»; 13:40 «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично . Нам треба діяти іншими методами»; 15:10 «Українців не треба вчити, як жити. Треба дослухатися до них»; 16:36 «Німці дуже боялися, що їхня зброя буде вбивати росіян»; 18:50 «Для того, щоб бути цікавими світові — треба цікавитися, що відбувається у світі».…

Медіуми

1
«Мертві новини»: як боти та ШІ захоплюють інтернет-простір — Ірина Семенюта 21:09

πριν 48 weeks21:09

21:09

У випуску — про те, як штучний інтелект стає інструментом масової генерації контенту та дезінформації. «Мертвий інтернет» — теорія змови, яка стверджує, що більшість контенту в мережі створюється та поширюється ботами, тобто несправжніми людьми. Ця концепція знаходить підтвердження в роботі одного ютуб-каналу, який називається «НАС. Інфо», де штучний інтелект, схоже, створює все — від самих інформаційних приводів і героїв до відеоряду та графічного оформлення. Як відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від правдивої інформації? Чому варто бути обережними з яскравими заголовками та невідомими джерелами? Які загрози несе використання технологій штучного інтелекту для політичних маніпуляцій і заробітку на дезінформації — про все це Вадим Міський поговорив з Іриною Семенютою , журналісткою інтернет-видання «MediaSapiens», у подкасті «Медіуми». А також про маніпулятивні техніки, використання штучного інтелекту для створення емоційних заголовків і підроблених новин та чому контент, що виглядає як патріотичний, насправді наповнений фейками та дезінформацією, які можуть підривати довіру до українських інституцій і впливати на думки мільйонів людей. 00:00 «Створити таку кількість відео людині дуже важко. Зі штучним інтелектом це значно легше»; 04:05 «ШІ вигадує новини про те, що “Залужного вбив його син”. Хоча у Залужного дві доньки»; 07:03 «Контент виглядає проукраїнським за настроями, але за змістом — це ті ж фейки й вкиди»; 11:22 «Усе вказує на можливу мережу каналів, які керуються однією групою людей із єдиною метою»; 15:43 «Через велику кількість дезінформації довіра до всіх медіа, навіть якісних, може знижуватися»; 17:06 «Раджу обирати контент, де можна побачити живу людину».…

Медіуми

1
«Нам доводиться працювати з партіями саме через медіа», — Марія Левонова 23:43

πριν 48 weeks23:43

23:43

У випуску — про аналітичні центри в Україні, їх сприйняття політиками та суспільством, співпрацю з українськими медіа та виклики, пов’язані з соціальними мережами та ШІ. Центр спільних дій — аналітичний центр, що спеціалізується на аналізі державних й місцевих політик, впроваджує інструменти залучення громадян до прийняття рішень і просуває демократичні зміни. Чи знає українське суспільство, що таке аналітичні центри і яку роль вони відіграють у формуванні політичних рішень? Чому політичні партії на Заході мають власні аналітичні структури, а в Україні — це радше виняток, ніж правило? І як змінюється сприйняття незалежних експертів після довготривалого впливу медведчуківської пропаганди на українські медіа? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Марією Левоновою , виконавчою директоркою Центру спільних дій. 00:00 «Чи розуміють українці, що таке аналітичний центр і які до нього треба ставити вимоги, очікування — я не певна»; 02:40 «Факт того, що ми не отримуємо гроші від українського уряду дозволяє нам стверджувати, що ми не працюємо на конкретну партію»; 04:58 «Слід, щоб політичні партії почали формувати свої аналітичні центри»; 08:28 «Нам доводиться працювати з політичними партіями саме через медіа»; 12:55 «Ми хотіли допомогти суспільству зрозуміти, де зерно, а де полова»; 15:50 «Наш подкаст “Ок, і шо?” — це спрощений формат із додатковою інформацією для молоді»; 19:10 «Або ти контролюєш інформацію, яка виходить від тебе або це зробить штучний інтелект»; 21:27 «Ніхто не замінив аналітика, який сидить за столом зі стосом паперу».…

Медіуми

1
«Берегині», «журнашлюхи» та «дорогенькі»: як справи з сексизмом у медіа та до чого тут російська пропаганда — Ліза Кузьменко 23:01

πριν 48 weeks23:01

23:01

У випуску — про кроки, які зробила Україна за останні роки для подолання гендерної дискримінації та яких ще змін потребує українське суспільство. У доповіді Всесвітнього економічного форуму йдеться, що за нинішніх темпів прогресу знадобиться 134 роки, щоб досягти повного гендерного паритету — тобто через п’ять поколінь. Що відбувається з гендерною рівністю в українських медіа, як російська пропаганда використовує сексизм і мізогінію для підриву професійної діяльності жінок-журналісток, чи стали ми ближчими до гендерного паритету та чи готові українські політики та медіа змінювати свою риторику щодо жінок — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Лізою Кузьменко , головою ГО «Жінки в медіа», членкинею Комісії з журналістської етики. А також про те, як реагувати на сексизм у побуті, чому важливо не замовчувати такі випадки, що робити, якщо ви стали свідком або жертвою сексистських висловлювань, прогрес у гендерній рівності в Україні з 2012 року та наскільки важливими є мова і фемінітиви в контексті гендерної рівності. 00:00 «Сексизм — це усвідомлене, зневажливе відношення до жінок, начебто вони менш повноцінні за чоловіків»; 03:39 «Ми бачимо, як від прописаного законодавства ми переходимо до рівності в реальному житті»; 05:22 «Надзвичайно важливо, якою мовою ми говоримо, наскільки коректну термінологію ми вживаємо»; 07:12 «П’ять років тому були видання, які зараз входять у “Білий список”, які навідріз відмовлялися вживати фемінітиви»; 07:55 «Якщо ви в колективі помічаєте сексизм, важливо його зупинити»; 09:35 «Жінка-берегиня — це архаїчні, застарілі уявлення про жінок в українському суспільстві»; 13:28 «Головна мета гендерної дезінформації Росії — змусити українських журналісток замовчати»; 17:45 «Від часів Януковича багато чого змінилося, базові поняття про гендерну рівність, про сексизм дійшли до різних споживачів»; 19:30 «Економічний форум у Давосі говорить про те, що нам потрібно 134 роки, щоб досягти гендерної рівності».…

Медіуми

1
«Чи звучатиме Яремчук через 30, 50 чи 100 років? Безперечно!», — музичний оглядач Філ Пухарєв 34:31

πριν 49 weeks34:31

34:31

У випуску — про феномен фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси», що допоміг відродити інтерес до творчості Назарія Яремчука, як радіо та музичні редактори долали цензуру та чому українська радянська естрада надихає сучасних слухачів. Документальна кінострічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси» в кінотеатрах отримала касові збори, що в кілька разів перевищили витрати на виробництво фільму . Що стало каталізатором нового спалаху популярності співака? Як українська музика пережила радянську цензуру та чому молоде покоління сьогодні відкриває для себе спадщину, про яку колись забули — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Філом Пухарєвим , українським журналістом і музичним оглядачем. А також про роль державних радіо- та телевізійних платформ у популяризації української музики, чому оцифрування архівів української поп-музики є ключем до збереження нашої культурної пам’яті та як виживати в радянському просторі, зберігаючи автентичність. 00:00 «Люди почали шукати альтернативу: що ж може бути круте українське»; 03:38 «В українській поп-музиці радянського періоду небагато дисидентства, на відміну від літератури»; 06:48 «На концертах доводилося виконувати не свої пісні»; 09:29 «Говорити, що “дядько перевзувся” або став проросійським співаком — не дуже коректно»; 10:51 «А чия Софія Ротару? Вона — радянська»; 13:44 «Навіть коли вони вже стали всесоюзними зірками, їх усе одно утискали»; 15:58 «Основним каналом розповсюдження музики було “Українське радіо”»; 24:14 «Усі асоціюють “Червону руту” з Софією Ротару, хоча початково це була версія “Смерічки”»; 29:50 «Українці продовжують існувати й українцям потрібна українська музика, український контент, українці слухатимуть Яремчука».…

Медіуми

1
Цифрові гіганти та нові правила гри: як ЄС змінює правила, а Україна готується до змін — Крістіна Гаврилюк 28:34

πριν 50 weeks28:34

28:34

У випуску — про те, чи здатні Digital Markets Act та Digital Services Act змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, а також як вони вплинуть на Україну. Digital Markets Act (DMA) та Digital Services Act (DSA) — регламенти, що вже трансформують цифрову екосистему ЄС і мають потенціал вплинути на майбутнє українського ринку, особливо з огляду на євроінтеграційні процеси України. Які новації запроваджують ці акти, яким чином вони обмежують діяльність великих технологічних компаній-ґейткіперів, чому важливо вже зараз обговорювати імплементацію цих актів в Україні - про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Крістіною Гаврилюк , керівницею експертної групи з розвитку цифрової економіки Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України. А також про те, чи потрапить телеграм під європейське регулювання, підготовку українського регуляторного законопроєкту та «механізму примусу» щодо онлайн-платформ. 00:00 «DMA регулює роботу світових технологічних гігантів. Серед українських компаній таких немає»; 05:43 «Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження регулювання»; 09:00 «Ми не можемо гарантувати, що компанії будуть думати про український ринок»; 10:47 «Євросоюз станом на зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні»; 12:19 «У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівок з ЄС»; 15:37 «Ми віддали наш законопроєкт на аналіз європейським експертам»; 16:20 Digital Services Act: 4 рівня постачальників послуг; 21:50 «Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати новий орган регуляції»; 23:35 «Telegram буде підпадати під регулювання, оскільки вони надають послуги»; 25:11 «Окрім красиво написаного законопроєкту, треба “механізму примусу”»; 26:42 «Оскільки ми впроваджуємо європейське регулювання, нам потрібні гарантії захисту».…

Медіуми

1
Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова 20:57

πριν 50 weeks20:57

20:57

У випуску — про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію. В епоху стрімкого розвитку технологій питання впливу штучного інтелекту на журналістику стає дедалі актуальнішим. Чи варто журналістам побоюватися конкуренції зі сторони нейромереж? Або ж ШІ стане незамінним помічником, що полегшить створення контенту? Як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це приносить у роботу редакцій — про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Аліною Елєвтєровою , експерткою з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна». А також про світові тенденції регулювання ШІ та перші кроки України в цьому напрямку, як використання ШІ може автоматизувати рутинні процеси та чи варто позначати контент, створений нейромережею? 00:00 Чи може ШІ витіснити журналістику як професію? 03:14 «Хотілося б бути в ідеальному світі, де нейромережі не будуть замінювати людей, а допомагати їм»; 06:45 «Чим бідніша людина, тим більше часу вона проводить в соцмережах»; 08:02 Рерайт, SEO-оптимізація, генерація ілюстративних матеріалів: для чого і як можна використовувати ШІ журналістам? 12:12 «Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий»; 14:13 Як верифікувати інформацію в умовах засилля згенерованого ШІ контенту? 16:06 «Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу».…

Медіуми

1
«Янович — сором’язливий, Кравець не вміє імпровізувати, а Притула робить іншу кар'єру», — Катерина Городнича про проблеми з українськими late night show 23:50

πριν 52 weeks23:50

23:50

У випуску — про популярний формат телешоу, який завоював світ, але так і не прижився в Україні. Чому попри численні спроби запровадити late night show на українському телебаченні успіху досягти не вдалося? Чи є у нас шанси побачити справжнє українське late night show у майбутньому? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Катериною Городничою , журналісткою медіатаблоїда «Антоніна». А також про невдалі спроби запустити популярний на заході телеформат late night show, помилки продюсерів у виборів ведучих і початок занепаду формату у світі через посилення конкуренції між телебаченням і стримінговими платформами. 00:00 «Гостями на американських late night show були й президенти США»; 04:28 «В Україні раніше запускали подібні шоу, але вони були більш аналітичними, аніж веселими»; 06:04 «У нас велика проблема з політиками, зірками, акторами, музикантами, які не здатні до самоіронії»; 08:51 «Виробництво late night show можливо лише з рекламодавцями на телебаченні, реклама на YouTube таких грошей не дасть»; 11:50 «Стримінгові платформи рано чи пізно викуплять популярні late night show»; 13:45 «Євген Янович — сором’язливий як на ведучого late night show»; 15:47 «Олена Кравець не здатна імпровізувати»; 18:28 «Сергій Притула був ідеальним кандидатом для цього формату»; 20:05 «Андрій Данилко справляє враження втомленої людини. Тут потрібен кураж, щоб імпровізувати та вести подібне шоу».…

Медіуми

1
«Коли хочеш показати недолугого персонажа, показуєш його російською. Раніше було навпаки», — Свят Загайкевич, «Підпільний Стендап» 17:29

πριν 52 weeks17:29

17:29

У випуску — про сучасний український стендап, його розвиток, виклики та роль в українському культурному просторі. У 2015 році в Україні зародився комедійний проєкт — «Підпільний стендап». Проєкт набув популярності після початку повномасштабної війни, коли учасники зробили вибір на користь української, відмовившись від російської. Це стало культурним і суспільним поворотом для українського гумору. Наскільки складним був цей перехід? Якою була реакція аудиторії на українізацію? Чи можливо жартувати так, щоб це було зрозуміло українцям, зважаючи на реалії війни? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили зі Святославом Загайкевичем , артистом українського стендапу, засновником проєкту «Підпільний стендап». А також про нову соціальну місію, яку вони відчули під час важких часів, як війна вплинула на творчий процес, як змінилися теми й гумор, що стендап-коміки порушують у своїх виступах. 00:00 «Коли почалося повномасштабне вторгнення, не було домовленостей щодо переходу на українську. Це відбулося само собою»; 03:31 «Українці відмовилися від російського контенту, перестали дивитися “ЧБД”»; 04:53 «Ми транслюємо свідомість»; 06:30 «Війна стала частиною нашого життя, цю тему неможливо оминути»; 08:25 «Коли ти хочеш показати недолугого персонажа, ти показуєш його російською. Раніше було навпаки»; 10:44 «На телебаченні багато рамок, а стендап — волелюбний жанр»; 13:04 «Комік — це про правду і про трушність»; 14:40 «Коли отримуєш відгуки: “дякую, що тримаєте мою кукуху”, — відчуваєш свою відповідальність, що ти допомагаєш людям упоратися з важкими часами».…

Медіуми

1
Як росіяни використовують відеоігри для просування наративів пропаганди. Андрій Пилипенко в подкасті «Медіуми» 29:06

πριν 1 year29:06

29:06

У випуску — про ініціативу зі створення кіберрот у армії РФ, героїзацію ПВК “Вагнер” та пропагандистські наративи в комп’ютерних іграх російських розробників. Російська пропаганда використовує комп'ютерні ігри як інструмент для просування своїх наративів, виправдання агресії проти України та формування імперського світогляду серед молодої аудиторії. Пропагандистські наративи проникають у комп'ютерні ігри різного рівня популярності, починаючи ще з ранніх збройних інтервенцій путінського режиму. Чи мають ці ігри популярність у світі, як російська влада використовує компʼютерні ігри для просування своїх наративів та впливає на молодь — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Андрієм Пилипенком , аналітиком ГО «Детектор медіа». А також про те, наскільки серйозним є виклик з боку Росії і як можна протидіяти такій пропаганді. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Тренд останніх 5-7 років — ринок відеоігор щороку зростає»; 04:10 «Покоління геймерів, які почали грати ще в 90-х — виросло, у них вже є свої діти, які теж грають в ігри»; 06:10 «Російські чиновники хочуть не лише впливати на аудиторію, але і заробляти на цьому»; 08:43 «В Росії вийшла комп'ютерна гра під назвою, що прямо повторює тезу Мєдвєдєва»; 10:50 «Стосовно України і Росії була ситуація: якщо є локалізація, то лише російська»; 13:41 «У гру були закладені наративи, візуальні зображення, щоб образити українців»; 16:30 «Міжнародні компанії організували релокацію російських співробітників, наприклад, на Кіпр»; 20:08 «Очільник федерації кіберспорту Росії виступив з ініціативою створення кіберрот в складі Збройних сил Росії»; 22:18 «Завдяки роботі української геймерської спільноти, західні компанії вийшли з російського ринку»; 24:38 «В іграх використовується модель pay-to-win — заплати для того, щоб перемогти. У ЄС є боротьба на законодавчому полі з такими моделями».…

Медіуми

1
Тетяна Авдєєва: «Для блокування Telegram доведеться встановити “чорні скриньки”, що дозволяють моніторити трафік» 25:46

πριν 1 year25:46

25:46

У випуску — про те, як працюють DSA та DMA в Євросоюзі, на що вони впливають s що можуть зупинити. Про можливості та обмеження європейських актів про цифрові послуги (DSA) та цифрові ринки (DMA) у регулюванні роботи великих платформ , як телеграм оминув європейське регулювання та які санкції передбачені за те, що платформи будуть ігнорувати встановлені вимоги — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Авдєєвою , старшою юристкою Лабораторії цифрової безпеки. А також про те, з якими зіткнеться Україна при спробі адаптувати європейські регулювання у своє національне законодавство та що має робити Україна, поки вона перебуває на шляху до ЄС. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «DSA діє на території ЄС — це перший камінь спотикання»; 05:44 «Останній звіт телеграму позначав 42,8 мільйона користувачів, він заявляє, що трошки не дотягує до граничної суми»; 09:30 «Чи готові ми до блокування всіх платформ на території України через те, що вони не хочуть розкривати свою структуру власності»; 13:33 «Перше, що варто робити — розробляти окремий законопроєкт, який буде відповідати вимогам DSA»; 16:47 «Технічного механізму, що робити з платформами, які постійно, регулярно порушують вимоги DSA — немає»; 19:24 «Гіршою є ситуація, коли ми говоримо, що телеграм шкідливий, а своїм прикладом продовжуємо показувати, що сидіти там нормально»; 23:04 «Я би радила задуматися над розробкою політик, які заборонятимуть на всіх робочих пристроях використовувати телеграм».…

Медіуми

1
Ольга Юркова: «Не схоже, що в інформаційній боротьбі настане момент, коли можна сказати, що ми перемогли» 36:11

πριν 1 year36:11

36:11

У випуску — про те, як поширюються чутки в мережі, роботу фактчекінгової організації «StopFake» і співпрацю з Фейсбуком. Що спонукало групу журналістів із різних медіа стихійно створити фактчекінгову організацію «StopFake», як проєкт став партнером соцмережі «Фейсбук» в Україні та чому не співпрацює з телеграмом — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Юрковою , співзасновницею проєкту «StopFake». А також — про те, як архів організації допоможе притягнути російських пропагандистів до кримінальної відповідальності, використання ШІ у викритті фейків і пребанкінг як інформаційне щеплення від запланованих ворогами вкидів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Ми почали “StopFake”, коли російські війська без розпізнавальних знаків зайшли в Крим»; 05:00 «Я думала, що цей “StopFake” пропрацює три місяці, далі не буде потреби в цьому»; 07:11 «StopFake — незалежний фактчекінговий партнер Фейсбуку в Україні»; 09:45 «З телеграмом ми не співпрацюємо»; 10:27 «Ті, хто є аудиторією фейків — не шукають спростувань, вони шукають підтвердження»; 14:40 «Наш архів — це документування інформаційних злочинів російських пропагандистів»; 16:37 «10 років ми займалися пребанкінгом в широкому сенсі»; 22:40 «Люди надсилають нам аудіо, відео, тексти з описом фейків, ми їх перевіряємо і через чат-бот відправляємо лінк на спростування»; 24:27 «Росія моніторить інформаційний простір і наш, і західних країн. Вони шукають больові точки, в які б’ють»; 32:00 «Моя мрія — щоб потреби в таких проєктах не було, щоб ми зосередилися на чомусь більш позитивному».…

Медіуми

1
Юлія Каздобіна: «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору» 34:09

πριν 1 year34:09

34:09

У випуску — про те, як у ЄС хочуть протидіяти російській дезінформації. Наприкінці червня у Європейському Союзі погодили черговий пакет санкцій проти РФ, спрямований на обмеження російського впливу на Європу та захист інтересів України. Зокрема, заборонили приймати російське фінансування постачальникам медіапослуг, політичним партіям та фондам, неурядовим організаціям та аналітичним центрам. Про ефективність 14-го пакету санкцій, основні виклики, що стоять перед ЄС та чому санкції повністю не вирішать проблему, бо залишається доступ до інтернету — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Каздобіною , головою Української фундації безпекових студій та фахівчинею з питань інформаційної безпеки. А також — про відсутність заборони на фінансування культурних проєктів з боку Росії та чим Україна може поділитися з європейцями щодо боротьби з російською дезінформацією. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Європа працює таким чином, щоб вона має бачити докази»; 06:54 «Заходи спрямовані спрямовані проти більш широкого коло осіб, які виступають провідниками російських інтересів у західних країнах»; 10:37 «Шанси на успіх є, але багато чого буде залежати від того, як ці санкції буде імплементовано»; 12:45 «Санкції зможуть зупинити агентів впливу, які знаходяться всередині країни. Але те, що зовні, через Інтернет, буде залишатися проблемою»; 16:44 «Якщо зазвичай санкції запроваджують саме за допомогою банків. То криптовалюта має зовсім інші механізми»; 21:55 «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору»; 21:41 «У європейців є переконаність у тому, що культура — “поза політикою”. Вони не розуміють, що Росія перетворює культуру на зброю»; 28:10 «Якщо ми хочемо карати наших громадян за якусь діяльність, це має робити суд — через правоохоронні органи, а не рішення РНБО»; 31:04 «Балтійські країни відрізняються від країн “старої Європи”. У них є досвід життя в Радянському Союзі».…

Медіуми

1
«Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту», — Ольга Кравченко 33:24

πριν 1 year33:24

33:24

У випуску — про національний проєкт з медіаграмотності та його інституалізацію в Україні. Як підвищувати медіаграмотність старшого покоління, як медіаграмотність зміцнює національну ідентичність та чому навчати критичного мислення потрібно починати із дитячих садочків — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Кравченко , очільницею національного проєкту з медіаграмотності МКІП «Фільтр». А також про прямий звʼязок рівня корупції та рівня медіаграмотності, вакцинацію від дезінформації та інституалізацію медіаграмотності в Україні. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Школа, університет, дитячий садок — це інституції, де мають сприяти тому, щоб дитина знаходила відповіді на свої питання»; 07:21 «Свідомі, дорослі громадяни, можуть стати місточком і допомогти старшим людям просунути свої навички медіаграмотності»; 14:50 «Засобом медіаграмотності ми маємо укріплювати свою національну ідентичність»; 21:10 «У 2021 році на державному рівні медіаграмотність була задекларована, був створений національний проєкт»; 25:42 «Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту»; 29:13 «Є ще проблеми із розумінням журналістських стандартів, штучного інтелекту».…

Медіуми

1
«Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською», — Кирило Передерій 27:55

πριν 1 year27:55

27:55

У випуску — як Кирило поєднує навчання та журналістику, чому хоче залишатися в YouTube-просторі та як готується до інтервʼю з топовими політиками країни. Кирило Передерій , чотирнадцятирічний автор YouTube-каналу «Цікаво». Він сам себе називає наймолодшим журналістом в Україні. Навчається в школі в прифронтовому Покровську, а після уроків записує відеоінтерв’ю з політиками, дипломатами, мерами та відомими журналістами. Про те, як вмовляє знаменитостей на інтервʼю, про що хоче запитати Володимира Зеленського та чому обрав українську для свого YouTube-каналу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Кирилом Передрієм, ведучим YouTube-каналу «Цікаво». 00:00 «Як я можу писати про щось легке, коли ми маємо таку складну ситуацію в державі?»; 05:48 «Ти повинен дати зрозуміти, що питання не будуть «Добрий день, а що ви сьогодні їли зранку?»; 10:12 «Навіть не уявляю, що б я робив без соцмереж і інтернету»; 13:18 «Кожне інтерв'ю цікаве, але найцікавіше ще не відбулося»; 19:18 «Дві сфери, школа і журналістика, ділять мій графік 50 на 50»; 22:28 «Я хочу робити інтерв'ю з тими, з ким хочу, а не з ким тобі скажуть»; 23:51 «Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською» .…

Медіуми

1
Про журналістську єдність під час здобуття Томоса та релігійні фейки Кремля на війні — Ярослава Міщенко 26:43

πριν 1 year26:43

26:43

У випуску — про релігійну пропаганду Росії та центри опору щодо законопроєкту заборони Московського патріархату. Як медіа висвітлювали отримання Томосу, перипетії навколо ухвалення законопроєкту про заборону діяльності релігійних структур, як достукатися і підвищити рівень медіаграмотності вірян та фейки, які вкидає Росія — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославою Міщенко — оглядачкою «Укрінформу» та менеджеркою проєкту «Україна православна». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Коли ми йшли до Томосу — була неймовірна єдність, журналісти не брали грошей за висвітлення автокефальної кампанії»; 07:35 «Є дефіцит з кадрами у ПЦУ. Але це не означає, що добиратимуть священників з числа ухилянтів»; 13:25 «Завжди будуть 5-10% людей, які захочуть померти в Московському патріархаті»; 17:59 «У нас був серйозний десант, коли ми пояснили американцям про так зване «гонєніє»; 19:31 «Журналісти не здатні аж настільки змінити суспільну думку. Це сукупний досвід людей комунікації з УПЦ (МП)».…

Медіуми

1
Про контент каналу «Суспільне Спорт», підготовку до Олімпіади та промоцію масового спорту: Олексій Мандзій 25:09

πριν 1 year25:09

25:09

У випуску — про те, навіщо Суспільному мовленню спортивний канал і як його запускали в умовах війни, скільки контенту цьогоріч транслюватимуть з Олімпійських ігор в Парижі, нову концепцію спортивного мовлення НСТУ, розвиток жінок у спорті і жіночого спорту, а також популяризацію масового спорту. 26 липня розпочнуться літні Олімпійські ігри, що пройдуть у Франції. Офіційним транслятором в Україні Ігор став Суспільний мовник. Транслювати Ігри будуть одразу три платформи: телеканал «Суспільне Спорт», місцеві телеканали Суспільного і сайт «Суспільне Спорт». Загалом платформи Суспільного покажуть приблизно 200 годин Олімпіади. Команда готується видавати шість різних потоків трансляцій для глядачів, які хочуть дивитися Олімпійські ігри. Про підготовку «Суспільного Спорт» до цьогорічних Олімпійських ігор — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олексієм Мандзієм , шеф-редактором «Суспільного Спорт» та керівником спортивного мовлення НСТУ. А також про запуск нового телеканалу під час широкомасштабного вторгнення, концепцію розвитку спортивного напрямку, підтримку українського спорту та розвиток жінок у спорті. 00:00 « Ми вирішили, що пора дати аудиторії окремий спортивний напрямок, бо спортсмени — амбасадори України за кордоном»; 05:22 «Ми не футбольний канал, ми не баскетбольний канал. Ми намагаємось дати якомога ширшу контентну пропозицію»; 09:22 «Ми на стадії перемовин, щоб транслювати Чемпіонати України з легкої атлетики»; 13:09 «Ми можемо запропонувати шість різних подій глядачам, які хочуть дивитися Олімпійські ігри»; 17:14 «Одна з наших цілей — зробити спорт доступним для українців»; 23:03 «Під час блекаутів, коли був Чемпіонат світу, на радіо можна було слухати трансляцію. Була велика аудиторія, яка це слухала».…

Медіуми

1
«Війна підсвітила, хто справжній. Хто відчуває місію, а хто заĸрився, бо нема реĸлами», — Тетяна Лебедєва 44:03

πριν 1 year44:03

44:03

У випуску — про журналістсьĸий ĸонĸурс «Честь професії» та роботу Комісії з журналістської етики. Цьогоріч виповнилося 15 роĸів журналістсьĸому ĸонĸурсу «Честь професії» — українському Пулітцеру, який не розгубив репутацію ні під час Революцій Гідності, ні під час великої війни. Про секрети успіху конкурсу та його адаптацію до війни ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Лебедєвою , українською медіаексперткою та почесною головою Національної асоціації медіа. А також про нові методи роботи Комісії з журналістської етики, членкинею якої є гостя подкасту, про поділ на якісну й неякісну журналістику на противагу загальнонаціональній та регіональній журнілістиці, і про зміну журналістської генерації. 00:00 «15 роĸів тому, виниĸла ідея зробити ĸонĸурс, яĸий би відрізнявся від замовних ĸонĸурсів»; 10:46 «Війна підсвітила, хто справжній, хто відчуває свою місію, свою відповідальність, а хто просто заĸрився, бо немає реĸлами»; 18:19 «Студенти з журналістсьĸих шĸіл, з шĸільної лави йдуть працювати в “поля”»; 21:00 «Не нашĸодь» — це девіз, яĸий має бути над робочим столом будь-яĸого журналіста; 34:02 «Нещодавно КЖЕ провела вдалу медіацію між ТРК “Київ” і Центром протидії дезінформації».…

Медіуми

1
«Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені», — Роман Коляда 35:32

πριν 1 year35:32

35:32

У випуску говоримо з теле- і радіоведучим Суспільного — про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя «Українського радіо», неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі, та про те, чому Роман «домовився з собою, що помер 25 лютого». Наприкінці травня в рамках марафону «Єдині новини #UАразом» Перший канал Суспільного почав вести окреме мовлення. Про ставлення до цього рішення, відсутність російськомовних спікерів і «хороших русскіх» у блоці Суспільного та присутність життя з усіх регіонів, загрозу російської пропаганди — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Романом Колядою , українським журналістом, теле- та радіоведучим. А також про «Українське радіо» та 100 років спільної присутності, його аудиторію, недовіру Романа до подкастів і неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі. 00:00 «Ми продовжуємо єдину державницьку інформаційну політику, яка спрямована на єдність, фейкоборчість, мінімізацію впливу ворожих ІПСО»; 04:16 «Сюжети, які роблять регіональні хаби Суспільного, дають абсолютно кайфушний зріз життя»; 08:11 «Я з собою домовився, що загинув ще 25 лютого. Сказав: давай, чувак, як самурай»; 10:48 «Ми, медіа, яке представляє суспільство і державу, не вживаємо російську мову»; 18:26 «Ти ніколи не знаєш, який потік отрути потече з російських медіа»; 20:27 «Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені»; 25:33 «Найчастіше паперові листи пишуть люди старшого віку, і я розумію, що ми чи не останні їхні співрозмовники в житті»; 32:48 «У нас є дуже круті люди. Про них розповідати — це задоволення».…

Медіуми

1
«Штучний інтелект масштабує роботу пропагандистів і значно здешевлює її», — Юлія Дукач 23:07

πριν 1 year23:07

23:07

У випуску — про те, як працює російська пропаганда в соціальній мережі «TikTok». Редакція «Текстів» дослідила , як ШІ допомагає пропагандистам масштабувати роботу в мережі «TikTok». Журналісти виявили TikTok-ферму з 300 каналів, які після автоматизованої обробки видавали чужий YouTube-контент за власний і водночас поширювали російську пропаганду. Які інструменти потрібні для виявлення таких ферм, чого слід вимагати від TikTok щодо модерації контенту, аби істотно зменшити можливості для роботи пропагандистів на платформі — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Дукач , керівницею відділу досліджень дезінформації у виданні Texty.org.ua. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Мережа «TikTok» — це сіра зона. Ще нещодавно не співпрацювала з українським урядом, але цієї весни почалась активізація співпраці»; 05:30 «Штучний інтелект — це не негативна річ. Це не зброя проти демократії»; 08:08 «Коли США почали погрожувати заборонити TikTok, платформа почала співпрацювати з Україною»; 10:10 «ТіkТоk зробив перший крок в напрямку покращення політик модерації на своїй платформі»; 16:14 «Хтось узяв найпопулярніші канали в YouTube, у яких немає TikTok і переніс їх в туди, щоб заробляти чи поширювати дезінформацію»; 17:22 «Це маленьке розслідування розставило дуже багато червоних прапорців стосовно недоліків алгоритмів модерації в TikTok».…

Медіуми

1
«Навмисне дезінформування жителів окупованих територій — це карно». Леся Бідочко та Юлія Пархоменко — про медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях 30:03

πριν 1 year30:03

30:03

У випуску — про дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України». Центр досліджень «Детектора медіа» разом з аналітиками британського «Центру інформаційної стійкості» (Centre for Information Resilience) провели дослідження « Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України », в рамках якого дослідили різні аспекти медійного ландшафту тимчасово окупованих територій України — частин Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Криму. Про медійний ландшафт, хто працює і координує роботу пропагандистських медіа, за якими моделями Росія встановлювала медіаконтроль на тимчасово окупованих територіях, а також про роботу «фабрики тролів» і телеграм-каналів медіаімперії Пригожина — про це автор подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Лесею Бідочко , заступницею керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», та Юлією Пархоменко , дослідницею британського «Центру інформаційної стійкості». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Медійний ландшафт на ТОТ є централізованим і підпорядкованим російській владній вертикалі»; 05:43 «Населення окупованих територій було ідентифіковано як “донбаський народ”»; 08:05 «У них був величезний дефіцит кадрів на тимчасово окупованих територіях. Вони займалися рекрутингом молоді»; 14:30 «Територія ще навіть не була окупована або російські війська ще були дуже далеко, але вони вже готували основу і створювали телеграм-канал»; 17:00 «Той факт, що Кирієнко активний на ТОТ, нас не дуже дивує, тому що Росія після анексії до них ставиться як до своїх»; 19:55 «Отруєння інформаційного середовища, навмисне дезінформування жителів ТОТ — це карно»; 25:53 «Якщо інші дослідники або журналісти хочуть заглибитись в якесь інше питання — це ідеальна база».…

Медіуми

1
«Навіть депутати ОПЗЖ не готові публічно озвучувати проросійський національний наратив про Україну», — Артем Захарченко 26:25

πριν 1 year26:25